Хронічний парапроктит (нориці прямої кишки)
Хронічний парапроктит — це хронічне запалення клітковини навколо прямої кишки з формуванням фістульного ходу. Уражена крипта при цьому є внутрішнім отвором фістули. Інша назва цієї хвороби — фістула прямої кишки.
Етіологія
Причиною утворення фістули є невилікуваний гострий парапроктит. Це відбувається, якщо існує внутрішній отвір, що веде з прямої кишки в простір гнійника. При цьому внутрішній отвір фістули відкривається в пряму кишку, а зовнішній — на шкіру промежини. У фістулу з прямої кишки потрапляють гази та кал, і це підтримує хронічність протікання хвороби. Причинами переходу парапроктиту від гострої форми у хронічну можуть бути або пізнє звернення до лікарів, або оперативне розкриття гнійника без ліквідації зв'язку з отвором кишки.
Симптоми
Основними симптомами хронічного парапроктиту є поява отвору в промежині, з якого виділяються гній, кров; іноді ці виділення є дуже рясними, спричинюючи подразнення шкіри, свербіж. Можливий несильний біль в області заднього проходу, який посилюється при дефекації, підвищується температура, з'являються головний біль, загальна слабкість, порушення психіки, сну, зниження працездатності.
Можливі ускладнення хронічного парапроктиту
Наявність фістули прямої кишки з інфільтратами та гноєм, що супроводжується частими загостреннями запалень, може значно погіршувати загальний стан хворого. Температура тіла при цьому підвищується до 39-40°, з'являється «сольовий синдром», і виділяється значна кількість гною, після чого загальний стан трохи покращується. Також можливі:
- недостатність анального сфінктеру;
- при несприятливому розвитку та відсутності лікування абсцес може перейти у флегмону сідниці, стегна тощо;
- можлива малігнізація фістули (перетворення у злоякісну пухлину)
Методи діагностики:
- збір анамнезу;
- огляд і пальпація області заднього проходу;
- пальцьове обстеження прямої кишки;
- інструментальні обстеження(аноскопія, ректороманоскопія)
- УЗД;
- МРТ малого тазу.
- також у всіх хворих з норицею прямої кишки проводиться проба з барвником і зондування. Вони дають змогу з'ясувати, чи є зв'язок з кишкою, запальний процес в отворі та дізнатися про розташування норицевого ходу, його напрямок та про наявність гнійних порожнин
Лікування хронічного парапроктиту
Лікування — виключно хірургічне. Операція полягає в розкритті абсцесу (при загостреннях хронічного парапроктиту з утворенням гнійника) і вилученні зовнішнього та внутрішнього отворів фістули разом зі стінками фістульного ходу.
Якщо не лікувати хронічний парапроктит, він може стати джерелом хронічної інфекції та постійного болю.